athanasiykaplya (athanasiykaplya) wrote,
athanasiykaplya
athanasiykaplya

Category:

Игорь Валерьевич что-то знают? (мелочь, а приятно)



>>>По легенде давным-давно на месте Днепра было море. А позже Андрей Первозванный установил на этой горе крест. Когда уже построили Андреевскую церковь под престолом, говорят, нашли колодец. Знаете, кстати, почему нет ни одного колокола в церкви? Говорят, что с первым ударом колокола вода выйдет из колодца и затопит Киев и всю Украину<<<

22-я серия, ещё и стамбульского вора прописали.



Вспоминаем 120 мнум и Русские фьорды. А также Стоунхендж и Киев Часть 1 и Часть 2. А ещё наверное будет про Киевский узел*.

Под катом небольшое собрание легенд о Днепре. Главные темы - море на месте Днепра под Киевскими горами и забег за наследством наперегонки с Десной к морю. Есть много источников и вариантов этих легенд, наиболее исчерпывающе написал о них Михайло Грушевський. Історія української літератури: В 6 т. 9 кн. — К., 1994. — Т. 4. — Кн. 2. — С. 204-220. (українською)

Море під Києвом. І. Трусевич так переповідає сю легенду в своїй збірці київських переказів (виданій ним двічі, в 1866 і 1870, по-російськи і польськи):



Ви, мабуть, знаєте з писаного, що місце, де тепер пливе Дніпро і вся Полтавська губернія — все се було вкрите морем. З далеких країв приїздили купці кораблями до Києва, Продавали різні дорогі товари і за те платили київському князеві десятину. З сих десятин збудовано церкву, що на пам’ять того потім дістала й назву «Десятинної». Коли св. Андрій прийшов до Києва і застромив хрест на горі, де тепер стоїть Андріївська церква, то все море сплило на низ. Одначе частина його зосталась і сховалась під Андріївською горою. Коли потім збудували тут церкву, то під престолом відкрилось джерело. Тепер щороку дають з скарбу багато тисяч рублів — купувати клоччя і смолу, і ним затримують воду, що тече відти. Кожне найменше зрушення збільшує натиск води відти. От чому в Андріївській церкві нема дзвонів: при першім ударенні вода залила б не тільки Київ, а й усю Полтавську, Київську і Чернігівську губернію, Вар.: «Нехай би тільки поставили дзвіницю та задзвонили — от, наприклад, як дзвониться на «Христос Воскресе», то скрита вода залляла б не тільки сам Київ, але й усю Полтавську губернію, — бо від першого зрушення уся б гора трісла 1,



Дніпро і Десна. З різних варіантів наведу попереду отсей, з Черкащини, сухіший:



Як ще ріка нікотра не протікала, так Десна була старша за Дніпро. Стали вони спорить: «Котре прудче з нас побіжить, то те буде старше». Так Десна зараз же як заспорилась, порізалась де низькі місця 2 — щоб їй легше було. А Дніпро іще в батька пішов благословитися — а в їх батько море мабуть. Так він порізавсь горами, бескетями, поламався скрізь. Десна бачить, що не випередить Дніпра — що Дніпро горами порізавсь, — так вона стала рвать каміння і гатить Дніпро, щоб самій раньше прорізатися. (А тоді каміння ще не закляте було, — тільки вже не знаю, коли його Матір Божа закляла 3.) 1 вона у 12 місцях гатила його, і поробилось там 12 порогів, а посередині 4 рази перегачувала. Ненаситецький зветься — там камінь поріс, у 4 раза тут каміння лежить, і у четверо проти тих, й той у 12 раз дужче кидає проти тих. (Потім ідуть назви й описання 12 порогів. Матеріали Кравченка II, с. 211.)



Запис, зроблений Я. П. Новицьким в 1880-х рр. від дев’ятдесятилітнього діда 4, дає більш колоритне оповідання:





1 ТрусЂвичъ. Народныя легенды про Кіевъ и его окрестности — Кіевлянинъ, 1866, № 4, Kwiaty i owocy, wydal I. Trysiewicz, 1870, ст. 234.

2 В ориг. «міста» так і нижче.

3 «Камінь ріс до того, поки Христос жив на землі, а як він умер, то й каміння перестало рости». Записано на Катеринославщині.

4 Народная память о ЗапорожьЂ, 1911, ст. 5.





Дніпро і Десна це брат і сестра, були колись люди. Як виросли вони, батько й мати поблагословили їх в дорогу. Змовились вони вийти ранком і полягали спать. Десна любила спать і проспала ранок. А Дніпро проснувся на зорі, порозвертав гори, порозчищав гирла і зарів (заревів) степами. Десна проснулась, аж брата нема. Вона пустила ворона вперед і побігла слідком. Летить ворон і як тільки нагоне Дніпра, всякий раз і крекне. Що поверне Десна до Дніпрового гирла, то він вбік — і подався далі. Багато разів Десна підвертала до Дніпра, багато раз повертав він вбік (того він такий кручений). На ворона напав рябець і давай биться, чи довго бились чи ні, Дніпро добіг до моря. Як почула Десна від ворона, що Дніпр далеко, — прихилилась до брата і злилась з його гирлами. Тепер вона тече лівою стороною, а Дніпро правою; де єсть острови і скелі серед річки, там розходиться Дніпро з Десною. Як ясний день, то видно, де Дніпро, а де Десна: в Дніпрі синя вода, а в Десні мов жовта; Десна тече тихо, Дніпро прудко. Про Дніпра і Десну єсть пісня:



Десна Дніпру рідна сестра,

Десна Дніпра спережила,

Гори, кряжі становила,

Дніпра брата не спинила.

Ще й ворона посилала,

А в Києві в Дніпр упала...

(По сім наступає, механічно прилучена, звісна вже нам скарга Дніпра Лиманові, вище.)



Мотив спору за першенство розвиває отсей варіант, теж катеринославський (з Нових Кайданів):



Дніпро — брат, Десна — сестра, обоє діти Лимана. Зостарівсь Лиман і осліп. У Дніпра руки були в шерсті, у Десни ні. Вона наділа рукавички вовняні й пішла прохать у батька благословенія. Лиман ламнув за руки — вони в шерсті, і поблагословив. Десна тоді пішла вперед, і давай становить високі гори та скелі, щоб не було брату проходу. Прийшов до Лиману Дніпро — «благословіть, каже, тату!» — «Я ж тебе, синку, благословив!» — «Ні, каже, я не приходив: то вас обманила сестра!» Поблагословив Лиман і каже: «Ну доганяй же сестру!» Дніпро порозвертав гори, скелі, догнав сестру і пішов з нею поруч: він по праву, вона по ліву сторону. Ото що пороги, забори, то все ставила сестра, а Дніпро порозвертав і як зарів — ревітиме поки світ сонця. Дніпро по правді робе: прочищає глиб, дає дорогу суднам, а Десна ні, вона ставить коси і засовує річку піском. У Дніпра берег бистрий, а у Десни більше риби і одмітів (тиховодів). Там же, с. 6.



Притягнений сюди біблійний мотив спору за старшинство звісний з історії Якова й Ісава, недавно був обслідуваний Фрезером. Зібравши аналогії про симуляцію породу від якоїсь тварини (кози в тім числі) практиковану у різних народів при адаптації і наданні прав примогенітури (первородства), він поставив висновок, що біблійне оповідай ня — се притемнений спомин про старий обряд передачі примогенітури молодшому синові за життя старшого; значення його забулось і епізод переказано як одну з хитрощів Якова 1. В такім біблійнім толкуванні сей мотив притягнено і до нашої легенди.





1 Folklore in the Oid Testament II, c. 39 дд.





Інший варіант повніше розвиває мотив перегонів, притягнений легендою:



Дніпро і Десна, брат і сестра, пустившися в путь (в перегони), післали наперед — Дніпро богатирського коня, а Десна сизокрилого орла, аби показували дорогу до моря. Кінь з ослом умовились: хто перший нап’ється води з морської криниці, той буде старший і відсталому утне крила (коли се буде орел) або ноги зломить (коневі). Післаний Дніпром кінь летів не спиняючись ні на кряжах, ні на горах і перший добувся до моря. За ним біг Дніпро, і, влившися в море, широко розпустив береги і заревів у порогах. Орла ж у дорозі спокусило гніздо рябця, і він ухопив пташа; рябець став його доганяти, нагнав коло Києва і став з ним битись. Орел крякнув, а Десна, що йшла за ним, подумала, що випереджає брата і з розгону влилась до нього. Орел же, прилетівши над море, став просити коня, щоб не рубав йому крил. Кінь згодився з ним, щоб орел був йому меншим братом 1.





Новокайдацький оповідач навів з сього приводу пісню, що «про Десну та Дніпро співають» — з очевидно порушеним початком:



Закладався сизий орел з гнідим

Ой ти коню, рідний брате,

Єсть у полі криниченька,

Там холодна водиченька —

Ой хто вперед долетить,

Ой хто вперед добіжить,

Той тому ніжок утне.

Орел каже, що вилетю,

А кінь каже, що вибіжу.

Орел летить над лугами,

А кінь біжить все кряжами.

Орел летить дібровою,

А кінь біжить дорогою.

Орел летить — перо звенить конем:



А кінь біжить — трава шумить,

Орел летить — проморився,

А кінь добіг та й напився —

Та й напився, покотився 2.





1 Нар. пам’ять, с. 7.

2 «Спочивать ліг, покачався», пояснення співця.





Зажурився сизокрилий орел,

Та до коня налітає,

Братом його називає:

«Ой ти коню, рідний брате,

Горе ж, брате, без крилечок,

А як тобі без ніжечок!

Даруй мене крилоньками,

Щоб не ходить ніжечками».

«Ну каже кінь, коли не справився, оставайся моїм меншим братом» — переказав кінець співець.



Дві теми — перегони рік і перегони коня з орлом сплетені разом.

[Под спойлером несколько корявый гуглоперевод.]
Гуглоперевод:

Море под Киевом. И. Трусевич так рассказывает сию легенду в своем сборнике киевских переводов (изданной им дважды, в 1866 и 1870, по-русски и польски):



Вы, наверное, знаете из писаного, что место, где теперь плывет Днепр и вся Полтавская губерния - все это было покрыто морем. Из дальних краев приезжали купцы кораблями в Киев, Продавали разные дорогие товары и за то платили киевскому князю десятину. С сих десятин построена церковь, что на память того потом достала и название «Десятинной». Когда св. Андрей пришел в Киев и воткнул крест на горе, где теперь стоит Андреевская церковь, то все море всплыло на низ. Однако часть его осталась и спряталась под Андреевской горой. Когда затем построили здесь церковь, то под престолом открылось источник. Теперь ежегодно дают с сокровища многие тысячи рублей - покупать пакли и смолу, и им задерживают воду, которая течет оттуда. Каждое меньше сдвиг увеличивает напор воды оттуда. Вот почему в Андреевской церкви нет колоколов: при первом движение определенного вода залила бы не только Киев, но и всю Полтавскую, Киевскую и Черниговскую губернию, Вар .: «Пусть бы только поставили колокольню и звонили - вот, например, как дзвониться на« Христос Воскресе », то скрытая вода залила бы не только сам Киев, но и всю Полтавскую губернию, - потому что от первого сдвиги вся бы гора лопнула 1,



Днепр и Десна. По разным вариантов приведу впереди этот, с Черкащины, сухой:



Как еще река никоторого ни протекала, так Десна была старше Днепр. Стали они спорить: «Которое прудче из нас побежит, то то будет старше». Так Десна сейчас же как заспорилась, порезалась где низкие места 2 - чтобы ей легче было. А Днепр еще у отца пошел благословиться - а в их отец море наверное. Так он порезался горами, бескетямы, поломался везде. Десна видит, не опередит Днепра - что Днепр горами порезался, - так она стала рвать камни и гвоздя Днепр, чтобы самой раньше прорезаться. (Потом камни еще не заклятый было, - только уж не знаю, когда его Матерь Божья закляла 3.) 1 она в 12 местах стучалась его, и поробилось там 12 порогов, а посередине 4 раза перегачувала. Ненасытецкий называется - там камень порос, в 4 раза здесь камни лежит, и в четыре против тех, и тот в 12 раз больше бросает против тех. (Потом идут названия и описания 12 порогов. Материалы Кравченко II, с. 211.)



Запись, сделанная Я. П. Новицким в 1880-х гг. От девьятдесятилитнього деда 4, дает более яркое рассказа:





1 Трус Ђ вичъ. Народные легенды о Киевъ и его окрестности - Киевлянинъ, 1866, № 4, Kwiaty i owocy, wydal I. Trysiewicz, 1870, ст. 234.

2 В ориг. «Города» так и ниже.

3 «Камень рос до того, как Христос жил на земле, а как он умер, и камни перестало расти». Записано на Екатеринославщине.

4 Народная память о запороже Ђ, 1911, ст. 5.





Днепр и Десна это брат и сестра, были когда-то люди. Как выросли они, отец и мать благословили их в дорогу. Сговорились они выйти утром и заключались спать. Десна любила спать и проспала утро. А Днепр проснулся на заре, поразворачивал горы, порозчищав устья и зарив (заревел) степями. Десна проснулась, вплоть брата нету. Она пустила ворона вперед и побежала следом. Летит ворон и как только нагон Днепра, всякий раз и крякнешь. Что вернет Десна до Днепровского устья, то он в сторону - и пошел дальше. Много раз Десна подворачивали к Днепру, много раз возвращал он в сторону (того он такой витой). На ворона напал Рябец и давай биться, долго бились или нет, Днепр подошел к морю. Услышав Десна от ворона, Днепр далеко, - прислонилась к брату и слилась с его устьями. Теперь она течет левой стороной, а Днепр правой; где есть острова и скалы среди реки, там расходится Днепр с Десной. Как ясный день, то видно, где Днепр, а где Десна: в Днепре синяя вода, а в Десне как желтая; Десна течет тихо, Днепр прытко. О Днепра и Десну есть песня:



Десна Днепру родная сестра,

Десна Днепра спережила,

Горы, кряжи составляла,

Днепра брать не остановила.

Еще ворона посылала,

А в Киеве в Днепр упала ...

(По семь наступает, механически присоединена, конечно уже нам жалоба Днепра лимана, выше.)



Мотив спора по первенство развивает этот, вариант, тоже екатеринославский (из Новых Кандалов):



Днепр - брат, Десна - сестра, оба дети Лимана. Состарился Лиман и ослеп. В Днепра руки были в шерсти, в Десны нет. Она надела перчатки шерстяные и пошла прохо у отца благословения. Лиман ламнув за руки - они в шерсти и благословил. Десна тогда пошла вперед, и давай составляет высокие горы и скалы, чтобы не было брату прохода. Пришел к Лимана Днепр - «благословите, говорит, папа!» - «Я тебя, сынок, благословил!» - «Нет, говорит, я не приходил: то вас обманула сестра» Благословил Лиман и говорит: «Ну догоняй же сестру »Днепр поразворачивал горы, скалы, догнал сестру и пошел с ней рядом: он по праву, она по левую сторону. Вот что пороги, заборы, то все ставила сестра, а Днепр поразворачивал и как зарив - заревет пока мир солнца. Днепр по правде робе: прочищает глубь, дает дорогу судам, а Десна нет, она ставит косы и засовывает реку песком. В Днепра берег быстрый, а в Десны больше рыбы и одмитив (Тиховод). Там же, с. 6.



Привлечен сюда библейский мотив спора по старшинство звисний по истории Иакова и Исава, недавно был обследований Фрэзером. Собрав аналогии о симуляции породу от какого-то животного (козы в том числе) практикуемую у разных народов при адаптации и предоставлении прав примогенитуры (первородства), он поставил вывод, что библейское рассказывай ния - это потускневшему память о старом обряд передачи примогенитуры младшему сыну жизнь старшего ; значение его забылось и эпизод перечислены как одну из хитростей Иакова 1. В таком библейском толкування сей мотив привлечены и к нашей легенды.





1 Folklore in the Oid Testament II, c. 39 дд.





Другой вариант полнее развивает мотив гонки, привлечен легендой:



Днепр и Десна, брат и сестра, Пустившись в путь (в гонки), послали вперед - Днепр богатырского коня, а Десна сизокрылая орла, чтобы показывали дорогу к морю. Лошадь с ослом условились: кто первый напьется воды из морской колодца, тот старший и отсталом выкинет крыла (когда это будет орел) или ноги сломит (лошади). Послан Днепром конь летел, не останавливаясь ни на кряжах, ни на горах и первый добрался до моря. За ним бежал Днепр, и, влившись в море, широко распустил берега и заревел в порогах. Орла же в пути соблазнило гнездо рябчика, и он схватил птенец; Рябец стал его догонять, нагнал круг Киева и стал с ним драться. Орел крякнул, а Десна, которая шла за ним, подумала, что опережает брата и с разгона влилась в него. Орел же, прилетев на море, стал просить лошадь, чтобы не рубил ему крыльев. Конь согласился с ним, чтобы орел был ему младшим братом 1.





Новокайдацький рассказчик привел с сего поводу песню, «о Десну и Днепр поют» - с очевидно нарушенным началом:



Закладывался сизый орел с гнедым

Ой ты конь, родной брат,

Есть в поле колодец,

Там холодная водиченька -

Ой кто вперед долетит,

Ой кто вперед добежит,

Тот том ножек отпустить.

Орел говорит, что вылетел,

А конь говорит, что выбегу.

Орел летит над лугами,

А конь бежит все кряжами.

Орел летит дубравой,

А конь бежит по дороге.

Орел летит - перо звенит конем:



А конь бежит - трава шумит,

Орел летит - проморився,

А конь подошел и напился -

И напился, покатился 2.





1 рождения. память, с. 7.

2 «почил лег, покачался», объяснение певца.





Приуныл сизокрылый орел,

И к лошади налетает,

Братом его называет:

«Ой ты лошади, родной брат,

Горе, брат, без крилечок,

А как тебе без нижечок!

Прости меня Крилонька,

Чтобы не ходит нижечкамы ».

«Ну говорит лошадь, когда не справился, оставайся моим младшим братом» - пересказал конец певец.



Две темы - гонки рек и гонки лошади с орлом сплетенные вместе.


Там ещё много чего есть, и про великанов, и про змееборство. К этим легендам мы будем обращаться ещё не один раз.

Tags: 120 м НУМ, Десна, Днепр, Киев, мимолётное, потоп
Subscribe
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your IP address will be recorded 

  • 4 comments